07400 Україна,
Київська обл., М. Бровари,
вул. Залізнична, д. 8

Тел +38 044 592-93-49
Факс : +38 044 353-57-10 / 11

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Наші досягнення - Ваша безпека!

Нормативні документи  на методи випробувань розроблені за участю співробітників ВЦ ТЕСТ

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Ці будівельні норми (надалі – Норми) встановлюють пожежну класифікацію будівельних матеріалів, конструкцій, протипожежних перешкод, будинків, будівель і споруд (надалі – будинків), приміщень, зовнішніх пожежних драбин, сходів та сходових кліток, елементів систем димо- та теплозахисту, вентиляції та електропроводки, а також загальні вимоги щодо обмеження поширення пожежі між будинками, обмеження поширення пожежі в будинках, забезпечення безпечної евакуації людей, забезпечення гасіння пожежі та проведення пожежно-рятувальних робіт та основних інженерно-технічних засобів захисту від пожежі.
1.2 Ці будівельні норми поширюються на нове будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію, капітальний ремонт об’єктів будівництва різного призначення.
1.3 Вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки під час експлуатації об’єктів будівництва встановлюються відповідними нормативними документами (надалі – НД) системи стандартизації та нормування в будівництві, а також нормативно-правовими актами з питань пожежної безпеки.
1.4 Розділи 6, 7, 8, 9, 10 не поширюються на будинки та приміщення, призначені для виробництва, зберігання і утилізації вибухових речовин і засобів підривань, будинки та приміщення військового призначення, шахти, тунелі, підземні споруди метрополітенів, а також на захисні споруди цивільної захисту.
1.5 НД, проектна і технічна документація на об’єкти будівництва, будівельні конструкції, вироби, матеріали повинні містити характеристику їхньої пожежної небезпеки з урахуванням пожежної класифікації, встановленої цими Нормами.
1.6 Вимоги цих Норм є обов’язковими для фізичних та юридичних осіб, незалежно від їхньої форм власності та належності, які здійснюють будівельну діяльність на території України.
1.7 Ці Норми доповнюються і уточнюються вимогами пожежної безпеки, які викладено в інших НД, затверджених або погоджених головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері будівництва і центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд (контроль) у сферах техногенної та пожежної безпеки. Вимоги пожежної безпеки, викладені в інших НД, не повинні знижувати вимог цих Норм.


МЕТОД ВИПРОБУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ НА ПОШИРЕННЯ ВОГНЮ

Цей метод поширюється на конструкції, до яких встановлено вимогу щодо їхньої групи поширення вогню.
Цей метод не поширюється на конструкції заповнення прорізів, на покриття підлоги, покрівлі, облицювання і оздоблення. 

Сутність методу випробування

Сутність методу випробування полягає у визначенні розмірів пошкодження конструкції за границями зони вогневого впливу в умовах, регламентованих цим додатком.

Методики випробувань 

1 Призначення та галузь застосування

1.1 Методика розроблена на розвиток ДСТУ Б В.1.1 - 4 – 98* “Захист від пожежі. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги” з урахуванням вимог директиви 89/106/ЄEС (пункт 4.3.1.7.2 інтерпретуючого документу до Директиви 89/106/ЄЕС - Основна вимога № 2 “Пожежна безпека”), ДБН В.1.2-7-2008 „Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека” та СНиП 2.04.05-91 „Отопление, вентиляция и кондиционирование”.
1.2 Методика призначена для проведення сертифікаційних та інших видів випробувань на вогнестійкість вентиляторів, що використовуються для механічної тяги у системах аварійної протидимної вентиляції, а також у системах загальнообмінної, місцевої витяжної вентиляції та кондиціювання, що призначені для функціонування у режимі видалення диму та газів, що виникають під час пожеж у будівлях та спорудах різного призначення.

2 Сутність методу випробувань

Сутність методу випробування полягає у визначенні проміжку часу від початку теплового впливу на вентилятор до настання одного з нормованих граничних станів із вогнестійкості в умовах, що регламентуються цією методикою. 

 

1 Призначення та галузь застосування

1.1 Методика розроблена на розвиток ДСТУ Б В.1.1 - 4 - 98 “Захист від пожежі. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги” з урахуванням вимог європейського стандарту EN 1366-2:1999 “Fire resistence test for service installations – Part 2 : Fire dampers (Випробування на вогнестійкість допоміжного обладнання. Частина 2: Протипожежні клапани)” та ДБН В.1.2-7-2008 „Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека”.
1.2 Методика призначена для проведення сертифікаційних та інших видів випробувань протипожежних клапанів (вогнезатримуючих клапанів систем вентиляції та кондиціювання різного призначення, димових клапанів систем протидимної вентиляції, вогнезатримуючих клапанів технологічних перерізів в огороджувальних конструкціях) на вогнестійкість.
Особливості випробувань і оцінки вогнестійкості вогнезатримуючих клапанів технологічних перерізів та інших протипожежних клапанів викладені у додатку А.

 

2 Сутність методу випробувань

Сутність методу випробування полягає у визначенні проміжку часу від початку теплового впливу на клапан за стандартним температурним режимом згідно ДСТУ Б В.1.1-4-98* до настання одного з нормованих граничних станів із вогнестійкості в умовах, що регламентуються цією методикою.

1 Призначення та галузь застосування

1.1 Методика розроблена на розвиток ДСТУ Б В.1.1 - 4 - 98 “Захист від пожежі. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги” та п. 4.12, 4.41 ДБН В.1.1-7-2002 “Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва”.
1.2 Методика призначена для проведення сертифікаційних та інших видів випробувань ненесучих протипожежних перешкод (стіни, перегородки) та елементів заповнення їх перерізів (завіси, екрани, двері, люки та клапани), які улаштовуються на об’єктах з забезпеченням зрошення від автоматичних установок водяного пожежогасіння.


2 Сутність методу випробувань

Сутність методу випробування полягає у визначенні проміжку часу від початку теплового впливу на перешкоду за стандартним температурним режимом згідно ДСТУ Б В.1.1-4-98 до настання граничного стану за ознакою втрати цілісності (ознака Е) в умовах однобічного (зовнішнього) зрошення її поверхні (або зовнішнього простору перед нею) від автоматичної установки водяного пожежогасіння (АУВП).
Здатність перешкоди обмежувати поширення пожежі тепловим випромінюванням (ознака W) оцінюється по густині теплового потоку випромінювання від неї на зовні, яка не повинна перевищувати допустиме значення.

ДЕРЖАВНІ СТАНДАРТИ УКРАЇНИ (ДСТУ)

Розроблені за участю співробітників акредитованої випробувальної лабораторії ТЕСТ

Галузь використання

Цей стандарт встановлює вимоги щодо методів випробувань дверей і воріт (далі — дверей) на вогнестійкість за стандартним температурним режимом за ДСТУ Б В.1.1-4.
Стандарт використовується для визначення межі вогнестійкості дверей.
Вимоги цього стандарту не поширюються на двері шахт ліфтів.
Стандарт придатний для цілей сертифікації.

Сутність методів випробувань

Сутність методів випробувань полягає у визначенні проміжку часу від почат¬ку випробування до настання одного з нормованих для дверей граничних станів з вогнестійкості в умовах, що регламентуються цим стандартом.

Сфера застосування

Цей стандарт встановлює вимоги щодо методу випробування кабельних проходок на вогнестій¬кість за стандартним температурним режимом згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.
Стандарт використовується для визначення межі вогнестійкості кабельних проходок.
Стандарт придатний для цілей сертифікації.

Сутність методу випробування

Сутність методу випробування полягає у визначенні проміжку часу від початку випробування до настання одного з нормованих для кабельних проходок граничних станів з вогнестійкості в умовах, що регламентуються цим стандартом.

Сфера застосування

Цей стандарт встановлює вимоги щодо методу випробування підвісних стель на вогнестійкість за стандартним температурним режимом згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.
Стандарт використовується для визначення межі вогнестійкості підвісних стель. Вимоги цього стандарту не поширюються на вогнезахисні підвісні стелі, які застосовуються для підвищення вогнестійкості покриттів або перекриттів, що виконані з неметалевими несучими елементами. Випробування на вогнестійкість таких підвісних стель проводяться згідно з ДСТУ Б В.1.1-4. Стандарт придатний для цілей сертифікації.

Сутність методу випробування

Сутність методу випробування полягає у визначенні проміжку часу від початку випробування до настання одного з нормованих для підвісних стель граничних станів з вогнестійкості в умовах, що регламентуються цим стандартом.

Сфера застосування 

Цей стандарт встановлює вимоги щодо методу випробування кабельних ліній на вогнестійкість за стандартним температурним режимом згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.
Стандарт використовується для визначення межі вогнестійкості кабельних ліній, що складаються з кабелів напругою 0,4 кв і 0,6 / 1 кВ, прокладених у коробах; гнучких металевих рукавах; трубах; на лотках; на тросах; на роликах; ізоляторах; вільним підвішуванням; безпосередньо по поверхні стін, стель; в порожнинах будівельних конструкцій або іншим способом.
Стандарт придатний для цілей сертифікації.

 Сутність методу випробування

 Сутність методу випробування полягає у визначенні проміжку часу від початку вогневого випробування до настання нормованого для кабельної лінії граничного стану з вогнестійкості в умовах, що регламентуються цим стандартом.

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей стандарт установлює вимоги пожежної безпеки до ізольованих проводів та кабелів і методи їх випробовування.
1.2 Цей стандарт поширюється на електричні й оптичні ізольовані проводи та кабелі.
Примітка. У цьому стандарті під терміном «електричні ізольовані проводи і кабелі» розуміють проводи та кабелі з ізольо¬ваними металевими жилами, які призначено для передавання електричної енергії або сигналів інформації.
1.3 Цей стандарт не поширюється на газонаповнені та маслонаповнені кабелі, обмотувальні проводи і термопарні проводи та кабелі.

1.4 Здатність кабелю до збереження цілісності кіл в умовах стандартного температурного режиму визначають під час випробовування відповідно до додатка В.

ДОДАТОК В
МЕТОД ВИПРОБОВУВАННЯ КАБЕЛІВ НА ЗДАТНІСТЬ ДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ КІЛ В УМОВАХ СТАНДАРТНОГО ТЕМПЕРАТУРНОГО РЕЖИМУ

В.1 Сфера застосування
У цьому додатку встановлено метод випробовування силових і контрольних кабелів напругою до 0,6/1,0 кВ включно, електричних кабелів для передавання даних та волоконно-оптичних кабелів на здатність до збереження цілісності кіл в умовах стандартного температурного режиму.

В.5 Процедура випробовування
В.5.1 Розмістити зразки у горизонтальному положенні на опорних пристроях всередині випро- бовувальної печі і закріпити їх затискачами назовні неї. Місця проходу зразків крізь стіни треба ущіль¬нювати електроізоляційними негорючими матеріалами (наприклад, базальтовою ватою, пінобето¬ном тощо).
В.5.2 Виконати під’єднання зразків до пристроїв контролювання цілісності кіл:
а) відповідно до 6.4 ДСТУ ІЕС 60331-21 для силових і контрольних кабелів;
б) відповідно до 6.4 ДСТУ ІЕС 60331-23 для електричних кабелів для передавання даних;
в) відповідно до 6.3 ДСТУ ІЕС 60331-25 для волоконно-оптичних кабелів.
В.5.3 Від джерела живлення подати на зразки випробовувальну напругу:
а) відповідно до 6.5 ДСТУ ІЕС 60331-21 для силових і контрольних кабелів;
б) відповідно до 6.5 ДСТУ ІЕС 60331-23 для електричних кабелів для передавання даних.
Перевірити наявність світіння усіх ламп пристроїв контролювання цілісності кіл.
Для волоконно-оптичних кабелів налагодити та перевірити функціювання апаратури вимірю-вання і контролювання оптичних параметрів зразків.
В.5.4 Виконати підготовку до роботи випробовувальної печі та засобів вимірювання темпера-тури і надлишкового тиску відповідно до 8.1.4 та 8.1.5 ДСТУ Б В.1.1-11.
В.5.5 Провести випробовування відповідно до 8.2—8.4 ДСТУ Б В.1.1-11 протягом часу, який відповідає заявленому класу кабелів за здатністю до збереження цілісності кіл в умовах стандарт-ного температурного режиму відповідно до таблиці 7, плюс 5 хв.
Для волоконно-оптичних кабелів під час випробовування треба контролювати приріст затухання, а випробовування припиняти після досягнення приростом затухання максимально допустимого значення.

Сфера застосування

Цей стандарт установлює метод випробування балкових будівельних конструкцій (балок, ригелів, перемичок, елементів ферм, рам, арок тощо) на вогнестійкість за температурним режимом згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.
Стандарт використовується для визначення межі вогнестійкості балкових будівельних конструкцій (далі - балок), які піддаються впливу вогню з трьох боків.
Стандарт придатний для цілей сертифікації.

Сутність методу випробування

Сутність методу випробування полягає у визначенні проміжку часу від початку випробування до настання нормованого граничного стану з вогнестійкості для балок в умовах, що регламентуються цим стандартом.

  

 Сфера застосування

Цей стандарт установлює вимоги щодо методу випробування колон на вогнестійкість за стан¬дартним та (або)
додатковим (альтернативним) температурним режимом згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.
Цей стандарт застосовують для визначення межі вогнестійкості колон, що виконані із залізо-бетону, деревини тощо, а
також металевих колон з вогнезахисним покриттям або облицюванням.
Цей стандарт застосовують для визначення межі вогнестійкості колон, які можуть піддаватися вогневому впливу під
час пожежі з чотирьох боків. Стандарт не застосовний для колон, які вбудовані у стіни. Такі колони мають
випробовуватися у складі відповідної стіни за методом випробування вертикальних несучих огороджувальних
конструкцій на вогнестійкість.
Стандарт придатний для оцінювання відповідності.

 Сутність методу випробування

Сутність методу випробування полягає у визначенні проміжку часу від початку випробування до настання
нормованого для колони граничного стану з вогнестійкості в умовах, що регламентуються цим стандартом.

 

Сфера застосування

Цей стандарт встановлює вимоги до методу випробування перегородок на вогнестійкість за стандартним температурним режимом та/або додатковими (альтернативними) температурними режимами згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.
Стандарт застосовують для визначення межі вогнестійкості перегородок, суцільних або з част¬ковим чи повним заскленням, що виконані з бетону, залізобетону, цегли, а також багатошарових конструкцій, що містять шари металу, гіпсокартону, деревини, пінополістиролу тощо.
Цей стандарт не застосовний для зовнішніх стін, які виконують тільки огороджувальні функції.
Стандарт придатний для підтвердження відповідності.

Сутність методу випробування

Сутність методу випробування полягає у визначенні проміжку часу від початку випробування за температурним режимом згідно з ДСТУ Б В.1.1-4 до настання одного з нормованих для перегородок граничних станів з вогнестійкості в умовах, що регламентуються цим стандартом.

Сфера застосування

Цей стандарт установлює метод випробування повітроводів на вогнестійкість за умови вогнево¬го впливу ззовні за
стандартним температурним режимом та/або додатковими (альтернативними) температурними режимами згідно з
ДСТУ Б В. 1.1-4.
Цей стандарт застосовують для визначення межі вогнестійкості повітроводів, які використову¬ються в
припливно-витяжних системах загальнообмінної вентиляції, в системах аварійної протидим-ної вентиляції, в
системах кондиціювання повітря, технологічної вентиляції, в тому числі газоходів різного призначення.
Цей стандарт не застосовний для вентиляційних каналів, що виконані в пустотах конструкцій стін і перекриттів, а
також для димових витяжних каналів, що виконані в огороджувальних будівельних конструкціях.
Стандарт придатний для цілей визначення відповідності.

Сутність методу випробування

Сутність методу випробування полягає у визначенні проміжку часу від початку вогневого випробування за
температурним режимом згідно з ДСТУ Б В.1.1-4 до настання одного з нормованих для повітроводів граничних
станів з вогнестійкості в умовах, що регламентуються цим стандартом.

Сфера застосування

Цей стандарт установлює вимоги до методу визначення вогнезахисної здатності вогнезахисних покриттів для будівельних несучих металевих конструкцій
Стандарт застосовний для оцінювання вогнезахисної здатності вогнезахисних покриттів та обли¬цювань (далі - вогнезахисних покриттів), які призначені для підвищення межі вогнестійкості несучих будівельних металевих конструкцій.
Стандарт придатний для цілей оцінювання відповідності.

Сутність методу випробування

Сутність методу полягає у нагріванні набору зразків (обраних відповідно до розділу 7) у стандартному температурному режимі за ДСТУ Б.В.1.1-4 за умов, визначених у цьому стандарті, т подальшому оцінюванні даних випробувань методами математичного аналізу для отримання характеристики вогнезахисної здатності покриття.
Якщо це зазначено у нормативній документації, то для визначення вогнезахисної здатності реактивних вогнезахисних покриттів випробування зразків мають бути додатково проведені у температурному режимі пожежі, яка повільно розвивається, за додатком Б цього-стандарту.

Сфера застосування

Цей стандарт установлює загальні вимоги до методу натурних вогневих випробувань будівель¬них об'єктів або їх фрагментів за температурним режимом, наближеним до стандартного за ДСТУ Б В.1.1-4.
Стандарт застосовують для оцінювання вогнестійкості будівельних об'єктів та їх фрагментів, які за результатами лабораторних випробувань на вогнестійкість не можуть бути однозначно класи¬фіковані за певним ступенем вогнестійкості.

Сутність методу випробування

Сутність методу натурних вогневих випробувань полягає у визначенні проміжку часу від моменту запалювання модельного вогнища пожежі, яке розташоване в одному з приміщень будівельного об'єкта, до настання нормованих для будівельних конструкцій граничних станів з вогнестійкості в умовах, що регламентуються цим стандартом.
Для випробувань використовують реальний будівельний об'єкт, який відповідає проектній доку¬ментації на нього. У випадку, якщо реальний будівельний об'єкт випробувати неможливо через технічні або економічні причини, допускається використання фрагмента будівельного об'єкта, який має бути побудований з урахуванням вимог розділу 7 цього стандарту.

Сфера застосування

Ця частина EN1365 установлює метод випробування на вогнестійкість несучих стін. Цей метод застосовують як для внутрішніх, так і для зовнішніх стін. Вогнестійкість зовнішніх стін може бути визначена в умовах їх експозиції до вогню з зовнішнього або з внутрішнього боку.
Показник вогнестійкості несучих стін зазвичай оцінюють на суцільних зразках без прорізів, наприклад, із заскленням. Якщо можна довести, що конструкція прорізу така, що навантаження не передається на проріз, тоді його немає необхідності випробовувати в умовах навантаження.

Національне пояснення
Відповідно до ДСТУ Б В.1 .1 -4 показником вогнестійкості є межа вогнестійкості

У разі, якщо прорізи мають бути включені, тоді їх вплив необхідно встановлювати окремо. Для визначення характеристики вогнестійкого засклення слід використовувати стандарт EN1364-1.

Національний відхил
Замінити"EN1364-1" на "ДСТУ Б В. 1.1-15"

Цей метод випробування не застосовний до:
і) навісних стін (ненесучих зовнішніх стін, що підвішені перед плитою перекриття), які передбачено розглянути окремо в prEN1364-3.

Національний відхил
Замінитивираз "в prEN1 364-3" на вислів "під час розроблення відповідного національного стандарту України"

іі) стін, що містять двері, які необхідно випробовувати згідно з EN1634-1

Національний відхил
Замінити"EN1634-1" на "ДСТУ Б В.1.1-6"

ііі) неогороджувальних несучих стін, коротких у горизонтальному напрямку, які можуть бути випробувані як колони згідно з EN1365-4.

Національний відхил
Замінити"EN1365-4" на "ДСТУ Б В.1.1-14"

Цей стандарт застосовують з EN1363-1.

Національний відхил
Замінити"EN1363-1" на "ДСТУ Б В. 1.1 -4"


Мета випробування

Метою цього випробування є оцінювання здатності репрезентативного зразка несучої стіни протидіяти поширенню пожежі з одного боку на інший і зберігати несучу здатність. Це випробування застосовують для внутрішніх і зовнішніх стін.

Сфера застосування

Цей стандарт установлює метод випробування перекриттів та покриттів будинків на вогнестійкість за стандартним температурним режимом та/або за додатковими (альтернативними) температурними режимами згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.
Стандарт застосовують для визначення межі вогнестійкості перекриттів та покриттів.
Стандарт застосовують для випробувань залізобетонних, дерев'яних та композитних перекриттів та покриттів, перекриттів та покриттів із заскленими елементами (наприклад, покриттів із вікнами верхнього світла), а також перекриттів та покриттів, в конструкції яких використовують підвісні стелі.
Стандарт застосовують для випробувань перекриттів без порожнин або з порожнинами, що не вентилюються; покриттів без порожнин або з порожнинами, що вентилюються або не вентилюються.
Стандарт придатний для цілей сертифікації.

Сутність методу випробування

Сутність методу випробування полягає у визначенні проміжку часу від початку випробування за температурним режимом згідно з ДСТУ Б В.1.1-4 за умови вогневого впливу на зразок знизу до настання одного з нормованих для перекриття (покриття) граничних станів із вогнестійкості за умов, що регламентуються цим стандартом.

Сфера застосування

Цей стандарт установлює метод випробування, який призначений для визначення реакції на вогонь матеріалів та конструкцій фасадних облицювань, що піддаються впливу полум'я, яке виривається через віконний проріз із приміщення з модельованим вогнищем пожежі, та діє-без-посередньо на фасад. Інформація, яка отримана за результатами цього випробування, може бути використана для сценарію із зовнішньою пожежею, яка діє на фасад, але результати випробувань не можуть бути використані для всіх умов вогневого впливу.
Цей метод застосовують тільки для ненесучих конструкцій фасадів та облицювань. Міцність конструкції фасадів або облицювань не визначається.
Цей метод не призначений для визначення поведінки будинку в умовах дії вогню на фасад, що випробовується. Такі деталі (складові) фасаду, як балкони, вікна, віконниці, занавіски тощо не розглядаються в цьому випробуванні. В цьому методі випробування не оцінюється ризик поширення пожежі через деталі вікна фасадної системи, оскільки зразок сконструйований як фасадна стіна без вікон. Очевидно, що вогневий вплив є більш інтенсивним на конструкцію фасадної теплоізоляції з внутрішнім кутом (так званий «вхідний кут») ніж на пласку фасадну систему. Внаслідок цього зразок фасадної теплоізоляції містить внутрішній кут 90°.

Національний відхил

Долучити «Цей метод застосовують для випробування зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією таких конструктивних рішень, як з опорядженням штукатуркою, дрібноштучними виробами, а також індустріальними непрозорими тонкостінними елементами»

Метод, представлений у цьому стандарті, призначений для оцінювання горючих компонентів у конструкції фасаду та облицювань будинків, стіни яких є негорючими конструкціями.

 Національний відхил

Долучити «Стандарт придатний для підтвердження відповідності»

 

Сутність методу випробування

Характеристику «реакція на вогонь» фасаду або облицювання оцінюють під час безпосереднього потрапляння полум'я на лицьову поверхню фасаду або облицювання через віконний проріз. У конструкції зразка має бути вхідний кут 90°.
Вогневу дію на зразок фасаду визначають рівнем повного теплового потоку, який вимірюють на зовнішній поверхні фасаду на відстані 0,5 м від верху віконного прорізу. Крім того, для гарячих повітряних потоків встановлюють вимоги до мінімальної температури, які свідчать, що у приміщенні створені умови повністю розвиненої пожежі.
Розміри приміщення, в якому моделюється пожежа, не вважаються важливими під час оцінювання фасадної теплоізоляції. Для обмеження екстремальних вогневих впливів значення об'єму приміщення регламентують у широкому діапазоні. Випробувальні лабораторії можуть використовувати існуючі камери згорання, які можна адаптувати для випробування. Приклад випробувальної установки показано на рисунку 1. Вибір пального проводить випробувальна лабораторія. Модельне вогнище пожежі не повинно утворювати диму до такої межі, за якої неможливе візуальне спостереження за поведінкою фасаду.

Сертификационный центр
Візуальне спостереження за поширенням полум'я буде підтверджувати важливі кількісні вимірювання характеристик фасадної теплоізоляції. Кінцевий результат поширення полум'я та механічна характеристика поверхні або всередині фасадної теплоізоляції повинні вимірюватись залежно від величини повного теплового потоку та температури на додаток до візуального спостереження.
Метою цього випробування є визначення здатності компонентів фасадної теплоізоляції поширювати вогонь на два поверхи вище поверху, де виникла пожежа.

Сфера застосування

Цей стандарт установлює метод, призначений для визначення характеристик реакції на вогонь складових та конструкцій фасадів або облицювань, що піддаються нагріванню від модельованої зовнішньої пожежі, полум'я якої потрапляє безпосередньо на фасад.
Цей стандарт призначений для виробників фасадів, які за рахунок усування тих систем, для яких отримано негативний результат за випробуванням, описаним у цьому стандарті, можуть зменшити витрати на проведення випробувань за частиною 2 ISO 13785.

Національний відхил
Замінити «за частиною 2 ISO 13785»на «ДСТУ В.1.1-21:2009»
.
Цей стандарт призначений тільки для фасадів та облицювань, які закріплені до існуючої зовнішньої стіни та використовуються як її додаток.

Національний відхил
Долучити «Цей метод застосовують для випробування зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією таких конструктивних рішень, як з опорядженням штукатуркою, дрібноштучними виробами, а також індустріальними непрозорими тонкостінними елементами».

Цей стандарт застосовний тільки до вертикальних елементів, і не застосовний для визначення конструктивної міцності фасаду або облицювання.


Сутність методу випробування

Характеристику реакції на вогонь фасаду або облицювання оцінюють під час безпосереднього потрапляння полум'я на лицьову поверхню фасаду або облицювання. Зразок виготовляють із вхідним кутом 90°, при цьому меншу стінку встановлюють паралельно екрану від протягів. Цей тип конструкції найчастіше використовується на практиці та створює найбільш несприятливі умови.

ВСТУП

Метою цього випробування є визначення здатності представницького зразка сходів або їх фрагмента підтримувати свою несучу здатність за умов вогневого впливу згідно з EN 1363-1

Національний відхил
Замінити EN 1363-1 на ДСТУ Б В.1.1-4.

Сфера застосування

Цей стандарт регламентує метод визначення межі вогнестійкості сходів із системами вогнезахисту або без них за ознакою втрати несучої здатності без урахування ознак втрати тепло-ізолювальної здатності та цілісності. Цей документ використовується разом з EN 1363-1.

Національний відхил
Замінити EN 1363-1 на ДСТУ Б В.1.1-4.

Сфера застосування

Цей стандарт установлює загальні вимоги та методи контролювання вогнезахисної здатності засобів вогнезахисту (покривів, просочень) під час приймання виконаних робіт з вогнезахисного обробляння будівельних конструкцій, ідентифікації та подальшої експлуатації.

Вступ

Метою цього випробування є оцінювання здатності репрезентативного зразка балкону або
проходу, або їх фрагменту зберігати несучу здатність за умови вогневого впливу згідно з EN
1364-1.

Національний відхил
Замінити «EN 1364-1» на «ДСТУ Б В. 1.1-4»

Сфера застосування

Цей стандарт установлює метод випробування на вогнестійкість за ознакою втрати несучої
здатності без урахування ознак втрати цілісності та теплоізолювальної здатності:
- балконів, які піддаються вогневому впливу з зовнішнього або внутрішнього боку;
- проходів, які піддаються вогневому впливу з зовнішнього або внутрішнього боку.
Цей стандарт застосовують разом з EN 1363-1.

Національний відхил
Замінити «EN 1364-1» на «ДСТУ Б В. 1.1-4»

Сфера застосування

Цей стандарт установлює метод випробовування для оцінювання характеристик горіння текстильних матеріалів (у тому числі з покриттям і просоченням) для виготовлення штор, занавісок, декорацій, одягу, навісів, наметів та інших виробів, що експлуатують у вертикальному положенні.
Цей метод треба застосовувати для оцінювання характеристик горіння матеріалів під дією полум'я в лабораторних умовах, які контролюються, і не повинен застосовуватися для визначання або регламентації пожежної небезпеки текстильних матеріалів в умовах реальної пожежі.

Стандарт придатний для цілей сертифікації.

ВСТУП

Метою цих випробувань є визначення здатності протипожежного клапана перешкоджати
поширенню вогню та диму з одного протипожежного відсіку до іншого через систему
повітроводів, які можуть проходити через протипожежні стіни та перекриття.
Протипожежний клапан встановлюють в протипожежну огороджувальну конструкцію
(безпосередньо або на відстані від неї через секцію повітроводу) у спосіб, який відповідає
такому, що використовується на практиці. Випробування починають за умови відкритої
заслінки протипожежного клапана для того, щоб піддати термочутливий механізм
вивільнення вогневому впливу, який створюється у печі.
Під час випробувань проводять вимірювання температури і визначення цілісності різних
частин конструкції, що випробовується. Непроникність системи протипожежного клапана
вимірюють шляхом прямих вимірювань витрати газів за умови підтримання сталого
перепаду тиску 300 Па на закритому протипожежному клапані. Також визначають
непроникність протипожежного клапана у закритому стані за температури навколишнього
середовища.

Сфера застосування

Цей стандарт встановлює метод визначення межі вогнестійкості протипожежних клапанів,
встановлених у протипожежних огороджувальних конструкціях, які мають витримувати
тепловий вплив і перешкоджати проходу диму та газів, які мають високу температуру.
Стандарт використовується разом з EN 1363-1.
Цей метод призначено для випробування у першу чергу механічних приладів. Він не
придатний без відповідних змін для випробування протипожежних клапанів, встановлених у
підвісних стелях.

 

 

.

Услуга:
Ваше имя:
Телефон:
E-Mail:
Текст: